- казуїст
- —————————————————————————————казуї́стіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Казу — Классификация Духовой инструмент, мембранофон … Википедия
казуїстика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
казуїстичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
казуїстичність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
казуїстичний — а, е. Стос. до казуїстики (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
казуїстичність — ності, ж. Абстр. ім. до казуїстичний … Український тлумачний словник
казуїстка — и. Жін. до казуїст … Український тлумачний словник
казу — (КАЗЫНУ) – 1. Көрәк һ. б. белән җирне йомшарту 2. Туфрагын, балчыгын чокып чыгарып, уенты ясау 3. Җир астыннан нәр. б. чокып чыгарып җыю алтын к. 4. Нәр. б. чоку, тырнау 5. күч. Төпченү, тикшерү … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
казуїст — а, ч. 1) Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ. 2) зневажл. Про людину, що вміє обстоювати сумнівні або фальшиві положення … Український тлумачний словник
казуїстика — и, ж. 1) Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2) У середньовічній схоластиці й богослів ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. 3) перен. Вправність, спритність у суперечках, обстоюванні… … Український тлумачний словник